акцептований

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до акцептувати. || акцепто́вано, безос. присудк. сл.

••

Акцепто́ваний ве́ксель — вексель (рахунок) із зобов'язанням оплатити його.

Акцепто́ване дору́чення — платіжне доручення платника своєму банку.

Акцепто́вана тра́тта — один із цінних паперів, які можуть бути продані іншому тримачеві до настання терміну платежу по ним.